Спросоння

Коли ще сном ранковим скутий,

я упиватись миттю кожною

і цілувати ніжно в кутик

тебе обожнюю.

Обожнюю твій смак цукровий,

сопіння, сповнене мелодики,

кумедні ялинкові брови

і милі родимки.

А ще сніданки з рук і м'якість

обличчя ліній, в світлій посмішці

пречудні натяки і знаки -

вуста обожню ці.

Хто не навчився серцем мліти,

весну й любов не ототожнював,

тому ніяк не зрозуміти

моїх обожнювань.

• Опыт дурака, или Ключ к прозрению: как избавиться от очков ...